https://agrarii-razom.com.ua/news-agro Новини виробників пестицидів, агрохімікатів, сортів рослин, с/г техніки, аграрних наукових та навчальних закладів, інші аграрні новини на ІАС Аграрії разом uk https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/ukrainski-agrarii-vje-zasiyali-mayje-3-5-mln-gektariv-yarih-kultur На контрольованій Україною території вже засіяно 3 млн 407,3 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема: кукурудзи – 1 960,7 тис. га; ячменю – 775,7 тис. га; пшениці – 240,7 тис. га; гороху – 161,1 тис. га; вівса – 159,9 тис. га; проса – 16,7 тис. га; гречки – 5 тис. га. За... Fri, 03 May 2024 12:15:35 +0300 Служба новин Аграрії разом message На контрольованій Україною території вже засіяно 3 млн 407,3 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема: кукурудзи – 1 960,7 тис. га; ячменю – 775,7 тис. га; пшениці – 240,7 тис. га; гороху – 161,1 тис. га; вівса – 159,9 тис. га; проса – 16,7 тис. га; гречки – 5 тис. га. За минулий тиждень аграрії посіяли 861 тис. га ярих культур. У лідерах сільгоспвиробники Сумщини, де за тиждень посіяли 97,4 тис. га. Найбільше: На Київщині – 31,3 тис. га пшениці, 43,1 тис. га ячменя, 5,8 тис. га гороху та 6 тис. га вівса. Дніпропетровщині – 28 тис. га пшениці, 50 тис. га ячменю, 14,17 тис. га гороху, 1 тис га вівса; На Тернопільщині – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса; Сумська область – 18,2 тис. га пшениці, 17,9 тис. га ячменя, 5,6 тис. га гороху та 9,8 тис. га вівса; На Житомирщині - 16,5 тис. га пшениці, 19,3 тис. га ячменя, 3 тис. га гороху та 26 тис. га вівса; У Хмельницькій області – 14,8 тис. га пшениці, 59,1 тис. га ячменя, 2,6 тис. га гороху та 2,5 тис. га вівса; На Вінниччині - 11,5 тис. га пшениці, 55 тис. га ячменю, 6 тис. га гороху та 1,1 тис. га вівса. Крім того, соняшнику посіяно 2 967,5 тис. га, сої - 566,7 тис. га, цукрових буряків - 248,4 тис. га. Також читайте: У ДАР триває приймання заявок на окрему бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (1 га) на звільнених територіях Понад 40 мільярдів гривень отримали аграрії з початку року на розвиток господарств Аграрна академія здає свої землі в оренду за сірими схемами – міністр Сольський Аграрії попереджають про імовірність аномально ранніх жнив Новини агросвіту 60239 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/u-dar-trivae-priymannya-zayavok-na-okremu-byudjetnu-subsidiyu-na-odinicyu-obroblyuvanih До вашої уваги покрокова інструкція із подання заявки на підтримку. Як подати заявку? Ознайомитись з умовами Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затвердженого... Thu, 02 May 2024 23:21:21 +0300 Служба новин Аграрії разом message До вашої уваги покрокова інструкція із подання заявки на підтримку. Як подати заявку? Ознайомитись з умовами Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 No 918. Увійти у кабінет сільгосптоваровиробника на сайті dar.gov.ua. У разі відсутності кабінету в ДАР, зареєструватись. Перевірити актуальність даних у розділі “Дані сільгоспвиробника” (правий верхній куток Кабінету). Контактний телефон, додатковий номер телефону, електронна пошта, адреса для листування (для фізичних осіб), номер банківського рахунку мають бути актуальними на момент подання заявки! Увага: Банківський рахунок має бути дійсним і належати заявнику! Переконатись, що програма підтримки є доступною - вона має бути присутньою у розділі “Доступні програми підтримки”. У випадку відсутності програми перевірити площу сільськогосподарських земель у користуванні у розділі“Земельні ділянки”/”Інформація з реєстрів”: у користуванні за даними системи має бути не менше 1 га і не більше 120 га земель сільськогосподарського призначення. Потрібно також перевірити наявність звіту про вирощувані культури за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розділі “Діяльність та активності”. Визначити ділянки, які відповідають критеріям програми (тобто ті, які розташовані на території дії програми, перебувають у вашій власності або користуванні та є оброблюваними) та занотувати їхні кадастрові номери.Ділянки, що підпадають під критерії програми, матимуть спеціальні маркери зеленого (звільнені) або сірого (можливі бойові дії) кольору у колонці “Статус”напроти кожної ділянки. У розділі “Діяльність та активності” ще раз перевірити звіт про вирощувані культури за період з 01.01.2024 по 31.12.2024. Площа культур у звіті має бути не меншою, ніж площа обраних ділянок, але не більшою, ніж 120 га. Натиснути “Подати заявку” напроти програми підтримки у розділі “Доступні програми”. Ще раз уважно ознайомитись з інформацією про програму та її Умовами у нормативному документі й натиснути “Далі”. Обрати зі списку, що з’явиться, земельні ділянки, на обробку яких ви хочете одержати підтримку. Ділянки мають відповідати умовами Програми! Увага: На всю площу обраних ділянок мають бути заповнені відомості про площу вирощуваних культур у розділі “Діяльність та активності” за період з 01.01.2024 по 31.12.2024. Будьте уважними, обрані ділянки долучаються до заявки та не підлягають зміні. На наступному кроці потрібно перевірити загальну площу обраних вами ділянок та надати дозвіл Укрдержфонду на доступ до даних у кабінеті Сільгоспвиробника і натиснути “Подати заявку”. До уваги ФОПів: програма запропонує вам обрати чи подаєтесь ви як ФОП, чияк фізична особа. Якщо основний КВЕД вашого ФОП аграрний, оберіть подати заявку як ФОП, якщо ні - оберіть подати заявку як фізична особа. Заповнити анкету, ознайомитись з умовами договору з Укрдержфондом та підписати Заяву про приєднання до Договору та Заяву про напрями за допомогою Електронного підпису. Підписати Заявку на отримання коштів за формою, затвердженою Мінагрополітики, за допомогою Електронного підпису та очікувати на зворотний зв’язок від Укрдержфонду. Відстежувати етапи проходження заявки можна у розділі “Мої заявки упрограмах”. Усі важливі повідомлення про проходження заявки будутьприходити у розділ “Мої повідомлення” у кабінеті в ДАР. Детальніше за посиланням https://bit.ly/4dl5v6m, а також у інфографіці. Також читайте: Зносостійкі долота Marathon від Väderstad служать у 10 разів довше, ніж звичайні В Україні дорожчає фуражний ячмінь Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Новини агросвіту 60238 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/ponad-40-milyardiv-griven-otrimali-agrarii-z-pochatku-roku-na-rozvitok-gospodarstv З початку року 6 360 агрогосподарств отримали 40,9 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 3 725 господарств профінансовано на 16,6 млрд гривень. Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії таких областей:... Thu, 02 May 2024 23:17:34 +0300 Служба новин Аграрії разом message З початку року 6 360 агрогосподарств отримали 40,9 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 3 725 господарств профінансовано на 16,6 млрд гривень. Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії таких областей: Київська – 12,5 млрд грн виділено для 590 підприємств; Кіровоградська – 2,6 млрд грн для 786; Тернопільська – 2,5 млрд грн для 252; Львівська – 2,4 млрд грн – для 385; Дніпропетровська – 2,3 млрд грн для 465; Вінницька – 2,28 млрд грн – для 613; Полтавська – 2,1 млрд грн для 357; Одеська – 2 млрд грн для 504; Харківська – 1,7 млрд грн – для 359. За програмою «Доступні кредити 5-7-9» більше всього отримали підприємства наступних областей: Київська – 2,1 млрд грн для 341 господарства; Кіровоградська – 1,7 млрд грн для 502; Вінницька – 1,5 млрд грн для 382; Харківська – 1,5 млрд грн для 232; Одеська – 1,2 млрд грн для 325; Волинська – 993 млн грн для 206; Дніпропетровська – 957,3 млн грн для 227. Довідково. Пільгове фінансування агровиробників за Програмою «Доступні кредити 5-7-9» протягом 2024-2025 років є можливим завдяки підтримці Світового банку в рамках «Екстреного проєкту надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)». Програма спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Кредитування надається під 5–9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва. Також читайте: Зносостійкі долота Marathon від Väderstad служать у 10 разів довше, ніж звичайні В Україні дорожчає фуражний ячмінь Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Новини агросвіту 60237 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/agrarna-akademiya-zdae-svoi-zemli-v-orendu-za-sirimi-shemami-ministr-solskiy Національна академія аграрних наук, яка за даними Рахункової палати, володіє понад 400 000 га землі, здає їх в оренду за сірими схемами і держбюджет з цього майже нічого не отримує. Про це сказав міністр агрополітики Микола Сольський. НАБУ та САП підозрюють Сольського у привласнені землі... Thu, 02 May 2024 21:39:11 +0300 Служба новин Аграрії разом message Національна академія аграрних наук, яка за даними Рахункової палати, володіє понад 400 000 га землі, здає їх в оренду за сірими схемами і держбюджет з цього майже нічого не отримує. Про це сказав міністр агрополітики Микола Сольський. НАБУ та САП підозрюють Сольського у привласнені землі академії на 291 млн грн у 2017-2019 роках. Міністр вважає, що злочину не було. Держкомпанії «Іскра» і «Надія» Національної академії аграрних наук не мали права на землю, яка була переоформлена на ветеранів АТО з одночасною передачею в оренду приватній компанії «Довіра 2008», переконує міністр. Це, за його словами, було підтверджено судами всіх інстанцій та рішеннями держустанов. На уточнююче питання, чому Держгеокадастр відмовляв держкомпаніям «Іскра» і «Надія» у переоформлені права на користування землею на підставі того, що у них це право вже є, міністр відповів, що такі випадки непоодинокі і відсутність тотальної інвентаризації земель, зокрема НААН, сьогодні призводить до спорів на кшталт «чия земля, хто має право користування і хто насправді є її розпорядником». «Документів і листів може бути багато, їх можна писати щодня, але від їхньої кількості і змісту жодним чином право на користування землею не зʼявиться, оскільки законодавець чітко визначив, що право підтверджується виключно державним актом», – переконаний міністр. Також Сольський підкреслив, що землі «Іскри» і «Надії» входять до Аграрної академії наук. Ця академія, за його словами, – рудимент Радянського Союзу. «Вона, маючи великий запас землі, у 90% випадків здає її в оренду за «сірими» схемами, – каже він. – За цими всіма підприємствами стоять конкретні бенефіціари в дуже багатьох органах. Тому Аграрна академія у тому вигляді, в якому є зараз, відійде в минуле». Аграрна академія володіє понад 400 000 га земель, за даними Рахункової палати. Міністр переконаний, що від передачі землі Аграрної академії в приватні руки всі виграли. «Атовці отримали землю і гроші, а держбюджет – податки». У 2017–2019 роках 2493 га в Сумській області, якими на той час володіли держкомпанії «Іскра» і «Надія» Національної академії аграрних наук, було передано на безоплатній основі учасникам АТО. Як розповів Forbes співрозмовник у НАБУ, який погодився говорити анонімно через чутливість теми, підозрювані шукали атовців через оголошення по всій країні з єдиною умовою – вони мали одразу передати землі в оренду маловідомій приватній агрокомпанії «Довіра 2008» Точка зору слідства – це була схема з виведення держземлі вартістю понад 291 млн грн у приватні руки через учасників АТО. «Досить поширена схема», – каже детектив. Підозрювані – 12 осіб, серед яких – міністр агрополітики та продовольства Микола Сольський, його заступник Маркіян Дмитрасевич, колишній начальник Держгеокадастру Олександр Колотілін, директор агрохолдингу «Авіс Украгро», в який входить «Довіра 2008», Михайло Бугрименко. Також читайте: Зносостійкі долота Marathon від Väderstad служать у 10 разів довше, ніж звичайні В Україні дорожчає фуражний ячмінь Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Новини агросвіту 60236 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/agrarii-poperedjayut-pro-imovirnist-anomalno-rannih-jniv Аграрії півдня спостерігають за стрімкою зміною клімату та глобальним впливом на прискорення термінів вегетації культур. На полях компанії ТОВ «СП «ПАЕК» пшениця та ячмінь уже викинули колос, говориться у повідомленні компанії у Facebook. Як зазначає власник агрохолдингу Юрій Кормишкін, якщо не... Thu, 02 May 2024 21:35:18 +0300 Служба новин Аграрії разом message Аграрії півдня спостерігають за стрімкою зміною клімату та глобальним впливом на прискорення термінів вегетації культур. На полях компанії ТОВ «СП «ПАЕК» пшениця та ячмінь уже викинули колос, говориться у повідомленні компанії у Facebook. Як зазначає власник агрохолдингу Юрій Кормишкін, якщо не буде опадів, то до жнив потрібно бути готовими уже в кінці травня. «На півдні Миколаївщини пшениця та ячмінь викинули колос. Це говорить про те, що за сприятливих умов, а це хоча б один дощ на 20-30 мм, жнива розпочнуться в першій декаді червня. У разі відсутності дощів — протягом декількох тижнів. Тобто жнива можуть розпочатись аномально рано — в кінці травня», — ділиться ситуацією Юрій Кормишкін. У компанії зазначили, що в цьому сезоні практично усі озимі культури пришвидшили свою вегетацію в середньому на 3-4 тижні, що з погляду агрономії є вкрай багато. Зміни клімату, як вбачають агрономи компанії «ПАЕК», можуть призвести до глобального перегляду структури посівів у регіоні та плідної роботи з науковою спільнотою щодо виведення нових сортів культур, адаптованих до сучасних кліматичних умов. Також читайте: Зносостійкі долота Marathon від Väderstad служать у 10 разів довше, ніж звичайні В Україні дорожчає фуражний ячмінь Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Новини агросвіту 60235 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/na-odeshini-norvezkiy-investor-planue-vigotovlyati-boroshno Керівник інвестиційної групи з Норвегії Нур Ахаммад Ювель має намір створити борошномельне підприємство на Одещині. Про це розповів голова Бородінської громади Болградського району Іван Кюссе. Він зазначив, що бізнесмен із Норвегії планує закуповувати зерно у місцевих фермерів, а потім... Thu, 02 May 2024 21:31:38 +0300 Служба новин Аграрії разом message Керівник інвестиційної групи з Норвегії Нур Ахаммад Ювель має намір створити борошномельне підприємство на Одещині. Про це розповів голова Бородінської громади Болградського району Іван Кюссе. Він зазначив, що бізнесмен із Норвегії планує закуповувати зерно у місцевих фермерів, а потім переробляти його в борошномельному цеху. Норвежець є уродженцем Бангладеш – тропічної країни, яка розташована у Південній Азії. Інвестор має намір туди експортувати борошно, а також олію. Крім того, норвезький бізнесмен звернув увагу на такі напрями як виробництво баранини та яловичини. Також читайте: Зносостійкі долота Marathon від Väderstad служать у 10 разів довше, ніж звичайні В Україні дорожчає фуражний ячмінь Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Новини агросвіту 60234 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/znosostiyki-dolota-marathon-vid-vaderstad-slujat-u-10-raziv-dovshe-nij-zvichayni Компанія Väderstad оснащує культиватори лінійки NZ новими зносостійкими долотами Marathon 15/25, за допомогою яких вдається досягти точнішої глибини обробітку на важчих ґрунтах. Нове зносостійке долото Marathon 15/25 має вузький наконечник (лише 15 мм), що забезпечує ще краще проникнення робочих... Thu, 02 May 2024 21:23:49 +0300 Служба новин Аграрії разом message Компанія Väderstad оснащує культиватори лінійки NZ новими зносостійкими долотами Marathon 15/25, за допомогою яких вдається досягти точнішої глибини обробітку на важчих ґрунтах. Нове зносостійке долото Marathon 15/25 має вузький наконечник (лише 15 мм), що забезпечує ще краще проникнення робочих органів у ґрунт. Загострена форма долота дає змогу підтримувати задану глибину обробітку навіть у важких умовах, наприклад під час обробітку затверділих глинистих ґрунтів. «Це надзвичайно важливо, адже порушення заданої робочої глибини обробітку ґрунту безпосередньо впливає на результати сівби і, отже, на схожість», — зазначив виробник. Долото 15/25 може бути встановлено в п'яти різних положеннях, що дає змогу регулювати робочу глибину. Як і всі зносостійкі долота сімейства Marathon, це знаряддя посилено наконечником із карбіду вольфраму, надзвичайно міцного і довговічного металу. Це забезпечує більший термін служби в польових умовах — у 10 разів більше, ніж термін спрацювання звичайних доліт. Загалом виробник може комплектувати стійки культиваторів трьома видами наконечників: стандартний, Marathon, «гусяча лапка». Всі робочі органи розміщено у шість рядів, при цьому інтервал між проходами лап становить лише 7,5 см. Також читайте: Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Болгарія потребує більше українського молока Уряд продовжив кредитування для аграріїв з прифронтових і тимчасово окупованих територій Уряд майже вдвічі збільшив ліміт на кредити для виробників тваринницької галузі Новини агросвіту 60233 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/v-ukraini-dorojchae-furajniy-yachmin-0 Протягом квітня в Україні спостерігалось поступове підвищення цін на фуражний ячмінь. Ситуація, що склалася, здебільшого була зумовлена скороченням пропозицій даної зернової на ринку, доволі високим попитом трейдерів та переробних компаній і відповідною динамікою на суміжних ринках. Так, за... Thu, 02 May 2024 11:04:41 +0300 Служба новин Аграрії разом message Протягом квітня в Україні спостерігалось поступове підвищення цін на фуражний ячмінь. Ситуація, що склалася, здебільшого була зумовлена скороченням пропозицій даної зернової на ринку, доволі високим попитом трейдерів та переробних компаній і відповідною динамікою на суміжних ринках. Так, за місяць ціни попиту на фуражний ячмінь зросли на 200-500 грн/т і станом на 1 травня фіксуються переважно в межах 5000-6400 грн/т СРТ. Максимальні ціни були характерні для південного регіону. Також читайте: Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Болгарія потребує більше українського молока Уряд продовжив кредитування для аграріїв з прифронтових і тимчасово окупованих територій Уряд майже вдвічі збільшив ліміт на кредити для виробників тваринницької галузі Новини агросвіту 60232 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/uzvar-na-eksport-yak-ukrainci-peretvorili-napiy-iz-shkilnoi-idalni-na-superfud-ta Старий радянський консервний завод на Хмельниччині цілком міг перетворитися на гору металобрухту. Понад двадцять років він не працював, аж поки його не купила група підприємців і не почала виготовляти там узвар. Перші партії напою розлили в скляні пляшки незадовго до початку великої війни, а... Thu, 02 May 2024 11:00:00 +0300 Служба новин Аграрії разом message Старий радянський консервний завод на Хмельниччині цілком міг перетворитися на гору металобрухту. Понад двадцять років він не працював, аж поки його не купила група підприємців і не почала виготовляти там узвар. Перші партії напою розлили в скляні пляшки незадовго до початку великої війни, а зараз хмельницький узвар продається в усіх великих супермаркетах України та експортується в Польщу і Сполучені Штати. Ідея, яка вистрілила До 2014 року нинішній співвласник Ярмолинецького консервного заводу Сергій Баченко працював у банківській сфері. Після початку російсько-української війни ця галузь в Україні переживала чи не найбільшу у своїй історії трансформацію, тож він з партнерами вирішив перейти у виробничу сферу. “Ми прийшли до ідеї створити експортоорієнтоване виробництво. Знайшли партнера та інвестували у виробництво слабоалкогольних і горілчаних напоїв. Для цього придбали консервний завод, на якому планували зброджувати яблучний сік як основу для слабоалкогольних напоїв”, – пояснює Баченко. Пов’язаний з горілчаними та слабоалкогольними напоями бізнес не дав очікуваних результатів, але завод та кількадесят гектарів старих яблуневих садів залишилися у власності підприємців. “Ми почали шукати продукт з потенціалом розвитку. Це мало бути щось пов’язане з яблуком”, – згадує Баченко. Від найпростішого шляху – виробництва соків – на першому етапі відмовилися, адже в цьому сегменті була доволі висока конкуренція. Тоді підприємці вирішили виробляти узвари та морси. Перед тим проаналізували, хто виготовляє аналогічну продукцію і чому її не видно на полицях супермаркетів. Виявилося, що більшість компаній пропонували набори сушених фруктів для приготування узвару вдома, а готовий напій продавали лише кілька невеликих крафтових виробників, тож на полицях супермаркетів його не було. “Ми проаналізували, хто робив узвар, і з’ясували, що більшість компаній, які бралися за масовий, а не крафтовий продукт, провалилися. Вони додавали цукор, а серед таких напоїв дуже велика конкуренція”, – пояснює Баченко. Ставка на напій без цукру виявилася виграшною, там паче вона відповідала світовим трендам. “Численні дослідження показали, що систематичне вживання цукру шкодить здоров’ю. Серед безцукрових фруктових напоїв була велика прогалина, масового продукту не було”, – говорить співвласник заводу. Однак створити якісний продукт без додавання цукру виявилося складним завданням. Технологам довелося експериментувати із сортами яблук. “Не всі сорти яблук після запарювання дадуть приємний смак. Є багато кислих, кисло-солодких, яблук раннього збору. Ми підбираємо сировину, з якої можна створити продукт без додавання цукру. Ми використовуємо специфічні солодкі сорти яблук, які дають гарний смак”, – каже Баченко. Сушені яблука, груші та сливи солодких сортів підприємство закуповує в місцевого населення через посередників. За місяць тут переробляють понад 50 тонн сухофруктів та виготовляють близько 100 тис пляшок узвару. Шлях до супермаркетів Маючи особисті зв’язки, засновники компанії на перших етапах запропонували поставити їхній узвар в автоматизованих барах мережі фітнес-клубів SportLife. Так напій з’явився в десятьох закладах. Баченко каже, що таким чином тестували гіпотезу, чи будуть люди платити за цей продукт гроші. Реальність перевершила всі очікування: відвідувачі купували узвар нарівні з водою. Далі напій запропонували маркетам. Спершу відгукнулася мережа “Таврія-В”. Згодом узвар почали продавати в “Ашані”. “Ашан” прискіпливо вибирає продукти. Якщо нас поставили на полицю, то когось викинули. Вони проводили багато дегустацій, вивчали комерційні перспективи продукту”, – підкреслює Баченко. За словами співзасновника компанії, це стало сигналом для інших мереж супермаркетів. Зараз узвар продається у Varus, “Таврії-В”, Novus, “Епіцентрі”, “Мегамаркеті”, “Великій кишені”, “Сільпо”, у мінімаркетах низки мереж АЗС. “Те, що ми стоїмо на полицях супермаркетів, означає, що в нас повірили, що ми даємо очікувану ритейлерами економіку. Мова не про благодійність чи патріотизм. Цей бізнес дуже суворий. Ти маєш продаватися в темпі лимонаду, води і соку поруч, інакше тебе викинуть”, – зізнається Баченко. Перші поставки узвару в супермаркети почалися у вересні 2021 року, а угоди стали підписувати в середині 2022 року. Одна з останніх – з мережею АТБ. “АТБ – лідер галузі. Якщо АТБ запросить на полицю, то це означає, що продукт досяг національного рівня і є одним з провідних продуктів у категорії. Переговори з кожною мережею – це приблизно рік. Наприкінці 2022-го ми з ними не домовилися, а через рік – змогли”, – пояснює співвласник компанії. До 2014 року співвласник Ярмолинецького консервного заводу Сергій Баченко працював у банківській сфері ДЖЕРЕЛО: MC.TODAY Напій продається в скляних пляшках за ціною 60-70 грн за 750 мл. Попри високу ціну, він знайшов свою аудиторію. “Наші конкуренти – звичайна вода або соки в упаковці тетрапак. Прямого конкурента в узвару немає. Якщо хтось наважиться варити узвар, ми будемо раді розділити витрати на виведення цього продукту на ринок і створення з нього напою масового споживання”, – ділиться Баченко. Нове життя старого заводу На момент придбання заводу, за словами Баченка, на його балансі значилися лише споруди, у яких можна було розмістити виробництво. “Завод був на консервації 20 років і нам його продали з умовою, що ми відновимо там виробництво. Це радянський завод, будівля не відповідала жодним сучасним вимогам до створення харчового виробництва. Якісь комунікації, каналізація і занедбана технічна електрична підстанція”, – розповідає співзасновник. За кілька років власники провели капітальний ремонт і завезли нове обладнання. Зараз на підприємстві працюють 50 людей. У модернізацію вклали власні кошти. Перший кредит за державною програмою “5-7-9%” залучили у 2023 році. “У 2023 році ми замовили потужну машину для розливу в Словенії. Вона приїхала у квітні 2024-го і зараз монтується та вводиться в експлуатацію. Це дасть змогу наростити інтенсивність виробництва в чотири-пʼять разів”, – каже Баченко. Технологію розробляли самотужки. Вона ґрунтується на традиційних підходах. “Зробити узвар з концепцією “хелсі дринк” із сучасними підходами неможливо, тому що в процесі глибокої переробки сировини будуть втрачатися корисні властивості. Ми наливаємо продукт у пляшку, а потім автоклавуємо. Сучасні заводи в Євросоюзі та США так не працюють, бо це обмежує продуктивність і вимагає додаткової робочої сили”, – пояснює підприємець. Складнощі експорту в Польщу та США Спеціально для експорту на польський ринок розробили окремий бренд: Lwowski sad. Першу пʼятитонну партію узвару за кордон відвантажили восени 2023 року. Пізніше завезли ще 20 тонн. Однак на початку 2024 року через блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні експорт припинився. Перша мережа супермаркетів, з якою Ярмолинецький консервний завод налагодив співпрацю, через це відмовилася від співпраці. Попри те, що узвар добре продавався. Тож наразі підприємці шукають інших партнерів у Польщі. “Модель роботи мереж та виробників в Україні і за кордоном схожа. Це жорсткий процес, з яким треба вміти працювати. Там є багато факторів, наприклад, проходження кордону, наявність складів у ЄС. Ці моменти треба враховувати і вирішувати перед укладенням будь-якого експортного контракту”, – каже Баченко. У лютому підприємці відвантажили першу партію узвару в США. Наразі там тестують продажі в штаті Портленд, де найбільше вихідців з колишнього СРСР. Власники ярмолинецького заводу попри війну планують розвивати бізнес в Україні з перспективою експорту продукції в США та країни Європейського Союзу. “Ми маємо працевлаштувати наших людей і дати роботу в Україні. Я можу перенести виробництво в Польщу, мені дадуть гранти і я все тут закрию. Але що ми тоді робимо в цій країні? Ні в мене, ні в моїх партнерів дуже великого бажання розгорнути виробництво в Євросоюзі немає”, – пояснює підприємець. Війна ускладнила не лише експорт, а й розширення виробництва. “Усіх чоловіків забрали на фронт. У нас працюють літні жінки або люди, непридатні до військової служби. Це впливає на плани щодо розширення”, – зізнається Баченко. Через обстріли та перебої з електропостачанням виник дефіцит скляної тари. Росіяни розбомбили два українські склозаводи, з якими співпрацювали підприємці. Через це утворилися великі черги до виробників пляшок. Попри війну підприємці мають амбітні плани щодо розвитку та обіцяють популяризувати узвар за кордоном як український національний напій. “Наша історія про те, щоб створити продукт, який можна придбати в Києві, Хмельницькому, Гамбурзі, Парижі, Лондоні або Нью-Йорку. Узвар – це те, що ми можемо дати світу, і те, що може асоціювати Україну так, як Італію асоціюють з піцою, а Японію – із суші”, – підкреслює співзасновник виробництва. Також читайте: Ферма з розведення чорної левинки може окупитися за рік-два Болгарія потребує більше українського молока Уряд продовжив кредитування для аграріїв з прифронтових і тимчасово окупованих територій Уряд майже вдвічі збільшив ліміт на кредити для виробників тваринницької галузі Новини агросвіту 60231 https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/ferma-z-rozvedennya-chornoi-levinki-moje-okupitisya-za-rik-dva У Горішніх Плавнях на Полтавщині працює промислова ферма з вирощування чорної левинки. Про це розповів засновник господарства Олександр Серебряков. На фермі вирощується приблизно 3-4 млн мух. Їх личинки слугують суперфудом для тваринницьких та акваферм, а борошно з них — незамінний складник... Wed, 01 May 2024 19:30:25 +0300 Служба новин Аграрії разом message У Горішніх Плавнях на Полтавщині працює промислова ферма з вирощування чорної левинки. Про це розповів засновник господарства Олександр Серебряков. На фермі вирощується приблизно 3-4 млн мух. Їх личинки слугують суперфудом для тваринницьких та акваферм, а борошно з них — незамінний складник комбікормів у світі. За словами Олександра Серебрякова, для обладнання ферми потрібно приблизно 400 000 грн. «Але тут багато залежить від приміщення. Окупність ферми від 1 до 2 років, але тут дуже важливо знайти клієнтів. Кожен бізнес потребує праці, а у випадку з чорною левинкою, то додатково треба працювати над поінформованістю людей. Тому ми навіть робили такий хід, коли роздали 2 т личинок фермерам по 50-100 кг в руки. І тоді отримали фідбек і перших постійних клієнтів. До нас почали звертатися і купувати. Адже тільки раз спробувавши, попрактикувавши, можна дізнатись про результат», — пояснив фермер. Також він розповів, що потрібно, щоб заснувати таку ферму. «Насамперед потрібне обладнання для розведення личинок. Це так звані інсектарії. Для кожного обʼєму ферми потрібні свої розміри інсектаріїв. Також потрібен специфічний інкубатор, в якому яйця не нагріваються, а навпаки тепло відводиться. Ну і ящики для вирощування личинок. Також потрібне обладнання для просіювання, морозильне обладнання для зберігання личинки, пакувальне обладнання. Останнє необовʼязкове, але так зручніше працювати», — пояснив Олександр Серебряков. Також читайте: Почалися продажі робота-перевізника ягід Hugo RT Gen. III Мінагрополітики розвиватиме цифровий агросервіс Уряд продовжив кредитування для аграріїв з прифронтових і тимчасово окупованих територій Уряд майже вдвічі збільшив ліміт на кредити для виробників тваринницької галузі Новини агросвіту 60230