Мікробний захист картоплі - що це таке

Про сприйнятливість картоплі до захворювань годі й казати - у нас про це знає кожен дачник. Незважаючи на створення стійких сортів, боротьба з хворобами залишається актуальною для всіх картоплярів. І якщо прості дачники щорічно покладають надії на «милість природи», то на великих плантаціях виробники беруть справу в свої руки і по «повній програмі» застосовують хімічні обробки. У Європі число таких обробок досягає двадцяти разів за сезон, що викликає серйозні побоювання у екологів. Тому настільки важлива з економічної точки зору культура змушує вчених шукати якісні нові підходи до отримання здорових врожаїв, максимально знизивши хімічне навантаження.

Шляхи можуть бути абсолютно різними. Найбільше надій зараз покладають на новітні методи селекції, на розширення генетичного різноманіття, на зміну підходів до отримання насіннєвого матеріалу, що дозволяє зменшити накопичення вірусів. Ідеальний сорт, звичайно ж, створити неможливо, проте стійкість окремих сортів до вірусних хвороб вважається дуже цінним показником, який виконує, до речі, сильне враження на картоплярів. Хімічні обробки в цьому випадку нікуди не дінуться, але їх намагаються значно знизити, йдучи зазначеним шляхом.

Однак є й інший шлях.  Справа в тому, що своє слово при вирішенні зазначеної проблеми може сказати мікробіологія, що відкриває в якійсь мірі «органічну» альтернативу в картоплярстві. Такбагато вчених-мікробіологів активно проводять експерименти з використання мікробних препаратів для біологічного захисту нових сортів картоплі.

Результатами цієї роботи поділився Володимир Чеботар. За словами вченого, потенційним партнером рослин, здатним допомогти їм в боротьбі з хворобами, можуть виступати ендофітні і епіфітні бактерії.

«Наша лабораторія, - зазначив він, - вже на протязі двадцяти років займається ендофітними бактеріями. Це така цікава група мікроорганізмів, яка здатна існувати всередині тканин рослини, не завдаючи при цьому йому шкоди. Мова навіть може йти про симбіоз між рослинним і мікробним партнером».

Метою зазначеної роботи було створення комплексу мікробних препаратів та технологічних підходів, спрямованих на підвищення ефективності всіх стадій виробництва картоплі. Як об'єкти для виділення потрібних мікроорганізмів вибиралися дикі види картоплі, а також один культурний сорт.

У завдання дослідження також входив пошук методики виявлення потрібних штамів бактерій, оскільки необхідно було уніфікувати цей процес. Паралельно з вивченням функціональних властивостей мікробних препаратів розглядалася і технологія їх масового виробництва. Тобто вчені продумали весь алгоритм переходу від лабораторних експериментів до господарського застосування отриманих результатів. Іншими словами, заздалегідь продумували «місток» між наукою і бізнес-партнерами. В даний час вже налагоджуються контакти вчених з приватними компаніями, зацікавленими в такій роботі.

«За минулі роки, - пояснив Володимир Чеботар, - нами були розроблені критерії відбору перспективних штамів мікроорганізмів для створення нових препаратів. Всього було виділено 115 ізолятів, які ми вивчали на здатності стимулювати ріст рослин, здатності пригнічувати ріст фітопатогенних мікроорганізмів, продукувати різні ферменти, а також здатності рости при знижених температурах. Була розроблена відповідна методика, де викладені всі принципові підходи».

Також ведеться пошук штамів, що сприяють зберіганню картопляних бульб в умовах промислових сховищ. Було показано, що під впливом таких препаратів при закладці картоплі на зберігання істотно змінюються біохімічні процеси в бульбах, накопичуються речовини, що виконують захисну функцію, краще зберігаються найбільш цінні речовини - вітамін С, крохмаль. Менше втрачається вологи.

Крім того, вчені звертають увагу на те, щоб відібрані штами володіли «технологічними» властивостями, тобто давали можливість виробляти їх в масовій кількості. До теперішнього часу напрацьовані дослідні партії препаратів з конкретними функціональними властивостями (для підвищення стійкості до стресу рослин, для протидії патогенів та для збільшення термінів зберігання бульб).

З цього року, сказав Володимир Чеботар, були проведені відповідні випробування відібраних препаратів на трьох різних сортах картоплі, потенційно придатних для переробки на крохмаль. У польових умовах це відбувалося так. Були приготовлені робочі одновідсоткові розчини, куди поринали насіннєвий матеріал (поміщений в сітку). Після чого відбувалася висадка насіннєвого матеріалу в грунт. Як стверджує Володимир Чеботар, вже отримані перші, досить цікаві результати.

«Видно, - зауважив він, - що тут спостерігається як сортова чуйність на застосування мікробних препаратів, так і різниця між досліджуваними штамами мікроорганізмів».

Попереду - остаточний облік врожаю з визначенням товарного якості бульб та інших якісних показників. До теперішнього моменту можна говорити тільки про проміжні результати.

Треба сказати, що аналогічні препарати вже виробляються і використовуються в господарствах. Однак в даному випадку потрібно брати до уваги ту обставину, що в цій справі ефективність застосування такого препарату багато в чому залежить як від обраного штаму мікроорганізму, так і від конкретного сорту, точніше - від сортової чуйності на препарат.

Сам напрям біологічного захисту картоплі вимагає ще дуже копіткої науково-дослідницької роботи, оскільки для хорошого результату неможливо обробляти всі сорти з однією бадді. Потрібен, швидше за все, «індивідуальний підхід».

«Розпочаті дослідження показують, що сорти реагують на препарат по-різному. Ефективність буде залежати від даних еколого-географічних умов і на даному сорті», - пояснив Володимир Чеботар.

Поки що мова не йде про те, щоб за допомогою мікробних препаратів повністю відмовитися від хімічних пестицидів. Проте, саме цей напрямок зараз розвивається у всьому світі. На даному етапі біологічний захист здатний серйозно знизити кількість хімічних обробок. Тобто протягом якогось часу біологічні препарати будуть поєднуватися з хімічними. Така композиція, вважає вчений, здатна стримувати нові раси патогенів, з якими одним лише хімічним шляхом не впоратися.

Хоча в ідеалі, судячи з усього, нас чекає повна заміна «хімії». У мікробних препаратів є одна перевага, пов'язана з тим, що вони впливають на рослину протягом усього вегетаційного періоду. Такі мікроорганізми існують на поверхні кореневої системи і навіть всередині рослин і створюють так звану «біоплівку», яка не дозволяє фітопатогенних організмів проникати у внутрішні тканини. При цьому самі вони не представляють ніякої загрози ні для рослини, ні для людини.

P.S. На нашому сайті є інтерактивна версія державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, яка оновлюється зразу після того дані про реєстрацію відкриваються в вільний доступ. Тож Ви можете переглянути перелік пестицидів та агрохімікатів, які дозволені в Україні в даний момент.