Культура суданська трава (особливості вирощування та зберігання)

Суданська трава – високоврожайна, багатоукісна трава. Її вирощують як у чистих посівах, так і в сумішках з бобовими (вика, горох, люпин), кукурудзою й соняшником у польових і кормових сівозмінах. Надзвичайно цінна в системі зеленого конвеєра за сівби в декілька строків. Використовується також для створення однорічних пасовищ, які витримують три-чотири випасання.
Урожай зеленої маси сягає 60-80 т/га, сіна – 10-12 т/га. За поживністю зелена маса суданки посідає одне з перших місць: в 1 кг міститься 0,22 к. о. та 20 г перетравного протеїну.

Найкращими попередниками є озимі зернові, зернобобові та просапні.

Суданка виносить багато поживних речовин з ґрунту, тому для формування високих врожаїв необхідно вносити добрива: азотних – 50-60, фосфорно-калійних по 30-45 кг.

Суданська трава росте повільно на початку вегетації та сильно пригнічується бур’янами, тому зяблевий передпосівний обробіток потрібно проводити дуже ретельно.

Способи сівби – звичайний рядковий, з міжряддям 15 см застосовують в районах достатнього зволоження (норма висіву – 20-30 кг), на забур’янених полях і в посушливих районах – широкорядним способом, з шириною міжрядь 45 см (норма висіву - 10-15 кг).

Після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками. Ґрунтову кірку на посівах знищують ротаційними мотиками. На широкорядних посівах проводять 2-3 міжрядні культивації.

На зелений корм суданку скошують у фазі виходу в трубку та викидання волоті. На силос і сіно – перед викиданням волоті. Насіння достигає нерівномірно, його починають збирати після достигання на центральних стеблах. Спосіб збирання роздільний.