Культура тютюн (особливості вирощування та зберігання)
Кращими попередникамидля тютюну є озима пшениця, озимий ячмінь, зернобобові культури. Після них площі звільняються за 3-4 місяці до початку зими, що дає змогу проводити напівпаровий обробіток ґрунту, а в районах достатнього зволоження використовувати їх під сидеральні культури.
На основних ґрунтах районів тютюнництва найефективніше повне мінеральне добриво. Серед окремих добрив найвищі прирости врожаю забезпечують здебільшого азотні та фосфорні. Внесення тільки азотних добрив призводить до погіршення якості сировини. Так, у досліді ВІТІМ, проведеному на опідзоленому ґрунті, одержано такі результати (табл. 2).
Фосфорні добрива поліпшують якість продукції та прискорюють розвиток рослин (раніше зацвітають, більше накопичують вуглеводів, поліпшують колір листя та якість тютюну).
При нестачі калію в ґрунті листя тютюну стає грубим, плямистим, зморшкуватим. Водночас рослини більше уражуються грибними та бактеріальними хворобами. З калійних добрив для тютюну найефективніший сульфат калію. Хлористі калійні добрива знижують якість сировини: вони різко збільшують вміст хлору в тютюні, що негативно впливає на його горючість (табл. 3).
Хлор негативно впливає на горючість тютюну при вмісті його в сировині понад 2,5 %. Тому для удобрення тютюнів слід використовувати сульфат калію або калімагнезію. Хлорат калію можна вносити з розрахунку 50 - 60 кг/га д. р.
Залежно від типу ґрунту, попередника й сорту тютюнів рекомендують вносити мінеральні добрива в дозах: азотні на бідних ґрунтах 45 - 60 кг/га, на середніх за родючістю 20-40 і на родючих (опідзо-лені чорноземи, темно-сірі опідзолені ґрунти), а також після багаторічних трав 15 - 20 кг/га; фосфорні 90 - 135 і калійні 75 - 150 кг/га д. р. Для основних типів ґрунтів співвідношення між азотом, фосфором і калієм має становити 1:3:3.
Таб. 3. Залежність вмісту хлору в тютюні від внесення хлорвмісних калійних добрив (досліди ВІТІМ) Внесено калійних добрив, кг/га д. р. Внесено хлору з калійними добривами, кг/га Вміст хлору в листі тютюну, %, при внесенні
з хлоридом калію 3 сильвінітом хлориду калію сильвініту
0 - - 0,4 0,4
50 48 163 1,4 3,9
100 96 326 2,9 4,7
150 144 489 3,4 5,2
Цінним добривом для тютюнів е гній. Внесення його по 18 - 20 т/га підвищує врожай тютюну на 3 - 4 ц/га і водночас поліпшує якість сировини. Ще ефективніше діє гній разом з мінеральними добривами.
Значно збільшується врожай при внесенні фосфорних добрив під час садіння тютюну разом з поливною водою. Дослідами встановлено, що 1 ц суперфосфату, внесений з поливною водою, підвищує врожайність тютюну на 1 - 1,5 ц/га. Разом з тим суперфосфат поліпшує приживлення розсади і на 5 - 10 днів прискорює достигання врожаю.
При розміщенні тютюну після озимих спочатку проводять лущення на глибину 8 - 10 см з одночасним боронуванням, а в посушливу погоду - й коткуванням, на забур'янених площах - повторне лущення. Через 20 - 30 днів після цього проводять глибоку оранку плугами з передплужниками на 25 - 30 см. На ґрунтах з неглибоким орним шаром орють на повну його глибину.Ефективна глибока оранка і при вирощуванні тютюну на мало-гумусних ґрунтах Південного берега Криму. В дослідах Всеросійського інституту тютюну й махорки (ВІТІМ) мали такі врожаї тютюну за різної глибини оранки: на 15 см - 13,6 ц/га, на 20 см - 15,2 і на 25 см - 16,5 ц/га. Аналогічна закономірність спостерігалась і при збільшенні глибини оранки під тютюн на сірих опідзолених ґрунтах. У кращих господарствах на цих ґрунтах проводять зяблеву оранку на глибину 27 -30 см.
Весняний обробіток ґрунту полягає в ранньому боронуванні та шлейфуванні і наступних 2-3 культиваціях на малоструктурних ґрунтах, які за зиму дуже ущільнюються. Ефективним є весняне переорювання зябу на глибину 12 - 15 см за 20 - 30 днів до садіння розсади (в перші дні весняних робіт) з одночасним боронуванням.
Догляд полягає в розпушуванні ґрунту, знищенні бур'янів, видаленні пожовклих нижніх листків, вершкуванні й пасинкуванні та в боротьбі з хворобами й шкідниками. Перший міжрядний обробіток тютюну проводять відразу після закінчення садіння. Запізнення з ним призводить до різкого зниження врожаю внаслідок пересихання ґрунту та утворення кірки. Перший раз розпушують ґрунт на глибину 6-8 см. При достатній вологості ґрунту глибину наступних культивацій збільшують до 10 - 12 см. У західних областях за дощового літа рекомендується під час другого та третього розпушувань підгортати рослини, щоб поліпшити повітряний режим ґрунту.
Важливим заходом підвищення врожайності е підживлення. Перше підживлення проводять через 10 днів після садіння, а друге - через 10 - 15 днів після першого. Раннє підживлення забезпечує значно вищі прирости врожаю, ніж пізнє. При першому підживленні вносять повне мінеральне добриво з розрахунку 20 - 30 кг/га д. p., при другому - тільки калійні та фосфорні приблизно в таких самих дозах, як і при першому. Добрива загортають на глибину 8-10 см на відстані 16 - 20 см від рядка.
Під час садіння розсади багато корінців обривається, у зв'язку з чим у рослину надходить менше води, ніж потрібно для неї. Це призводить до в'янення і пожовтіння нижніх листків. Через 8-10 днів після садіння, коли рослини добре приживуться, пожовкле листя видаляють. Передчасне видалення листя негативно впливає на приживлення рослин і знижує врожай.
Обов'язково слід вершкувати й пасинкувати тютюн. Це сприяє підвищенню врожаю листя, поліпшенню якості та прискоренню його достигання. На родючих ґрунтах, де рослини переростають, рекомендується високе вершкування в період повного зацвітання, за якого разом із суцвіттям зламують один-два верхніх листки. На менш родючих ґрунтах рослини вершкують на початку цвітіння, коли з'являються перші квітки, а на ґрунтах середньої родючості - в період розпускання 50 % квіток.
У посушливі роки проводять раннє глибоке вершкування, обламуючи разом із суцвіттями 3-4 недорозвинених верхніх листки. Це запобігає захворюванню рослин на підгар.
Водночас із вершкуванням рослини пасинкують (видаляють бічні пагони), щоб висота їх не перевищувала 6-8 см. Своєчасне пасинкування, як і вершкування, сприяє підвищенню врожаю та поліпшенню якості продукції. Протягом вегетації тютюн пасинкують 2-3 рази.
Збирати врожай тютюну починають у період повної технічної стиглості листків, яку визначають за зовнішніми ознаками: листя стає щільним (матеріальним), крихким, легко відламується від стебла, колір листків світлішає, краї і верхівки жовтіють. Технічне достигання листків починається знизу. Усі листки на рослині у міру достигання поділяють на 5 - 6 ярусів. З кожного ярусу врожай збирають окремо. В Україні жовті тютюни збирають за 5 - 6, сигарні - за 3-4 рази. Щоразу залежно від сорту на рослині збирають від 3 до 7 листків. Оскільки листки окремих збирань помітно різняться якістю, їх не змішують до здачі сировини на тютюнові фабрики. Найвищу якість мають листки верхніх та середніх ярусів, найнижчу - першого ярусу. Ламають тютюн уранці, після спадання роси, або надвечір, коли черешки крихкі й легко відламуються. Зібране листя складають у корзини пачками й одночасно перевозять у сушильні сараї для нанизування й сушіння. Під час нанизування листки сортують і ті, що за якістю відрізняються від основної маси, нанизують окремо.
В Україні тютюн сушать під сонячним промінням, у спеціальних сушарках з штучним підігрівом повітря, у сараях та під навісами. Найпоширеніше сушіння під сонячним промінням, за якого раму з шнурами тютюну в суху погоду сушать на повітрі на обладнаних площадках, а на ніч або в негоду рами переміщують у сараї. Сушильний сарай з трьох боків повинен мати щільні стіни (четвертий поздовжній бік його має бути відкритим) і вихід на площадку, устатковану рейками для розміщення пересувних рам. Під час сушіння листки тютюну втрачають вологу і в них відбуваються біохімічні процеси - руйнуються хлорофіл, крохмаль, білки й водночас накопичуються органічні кислоти, ароматичні речовини тощо, внаслідок чого сировина набуває високих товарних якостей.
Важливе значення для підвищення якості сировини має томління тютюну на початку його сушіння на сушильних рамах. Рами з шнурами висувають із сушарні на площадку на 4 - 5 год для нагрівання і пров'ялювання листків, потім заносять у приміщення, де щільно встановлюють листя для томління. Так рами тримають 2-3 доби, поки основна маса листків набуде жовто-зеленого кольору. Після цього томління припиняють і рами виносять на сонце для сушіння. У холодну погоду томління тютюну проводять на шнурах до вивішування їх на рами. Сонячне сушіння триває в середньому 15 - 20 днів. При тіньовому способі сушіння шнури після томління розвішують на спеціальних каркасах, виготовлених з жердин, де тютюн повністю висихає. Каркаси вкривають парниковими рамами o або поліетиленовою плівкою.
Найкраще сушити тютюн у сушарках із штучним (вогневим) підігрівом повітря, де він висихає протягом 3-4 діб. При цьому листя швидше висихає, сировина набуває високої якості. Ефективне також комбіноване сушіння: спочатку під сонячним промінням, а потім досушування у вогневих сушарках. Після закінчення сушіння, що визначають за висиханням середньої жилки листка, шнури тютюну зв'язують по 4-5 у гаванки, які щільно підвішують у сараях для зберігання, щоб у суху погоду листя не пересихало, а в дощову не зволожувалось. Висушений тютюн зберігають також у бунтах, які укладають на сухій дерев'яній підлозі або матах.
Дедалі більше застосовують новий спосіб сушіння крупнолистого тютюну - в масі, коли листки укладають у касети, оснащені металевими голками. Для сушіння тютюну в масі використовують установки СТМ-60, УСТП-10, 801-ТУ.
Висушене листя сортують відповідно до стандарту на 5 основних сортів, вирівнюють і складають шарами (лави) верхівками всередину, а черешками назовні. В лавах листки тримають 15-20 днів, після чого тюкують за допомогою спеціального стандартного ящика. Вологість сировини в тюках не повинне перевищувати 19 %. Тюки транспортують на заготівельні пункти тютюново-ферментаційних заводів, де в процесі ферментації поліпшуються курильні властивості тютюнової сировини, підвищується його стійкість проти пліснявіння.
Відферментована сировина надходить на тютюнові фабрики й комбінати, де її використовують для приготування тютюнових сумішей при виробленні виробів для паління.
Корисна інформація | дивіться також
Ботанічна характеристика тютюну і махорки
Технологія вирощування махорки
Технологія вирощування тютюну
Морфобіологічні та екологічні особливості тютюну
©agroua.net 2002-2012. Усі права захищені.
тютюн - сорти
При наведенні на скорочення, воно розшифровується
Назва сорту | Організації | Рік | Напрям | Реком. зона | Урож. | Стійк. посухи |
---|---|---|---|---|---|---|
Американ 14 | З: 360360 - Інформація відсутня | 2004 | аром | С | ||
Американ 26 | З: 360360 - Інформація відсутня | 2004 | склт, аром | С | ||
Американ 3 | З: 360360 - Інформація відсутня | 1994 | аром | С | ||
Американ 307 | З: 360360 - Інформація відсутня | 1981 | аром | С | ||
Американ 63 | З: 360360 - Інформація відсутня | 2000 | аром | С | ||
Ароматний 1 | З: 360360 - Інформація відсутня | 2004 | аром | С | ||
Берлей 38 |
З: 396 ВППС: 1946396 - Українська дослідна станція тютюнництва Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1946 - Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA) |
2001 | аром | Л, П | ||
Берлей 46 | З, ВППС: 19461946 - Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA) | 2016 | тхн | Л | 0.2 тон/га | 7 |
Бравий 200 |
З: 323 ВППС: 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) |
2008 | склт | П | ||
Вірджинія 15 | З: 396396 - Українська дослідна станція тютюнництва Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) | 2002 | аром | Л | ||
Вірджинія 27 |
З: 323 ВППС: 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) |
1999 | склт | Л, П | ||
ВМС-24 |
З: 323 ВППС: 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) |
2004 | склт | П | ||
Галицький оригінальний |
З, П: 396 ВППС: 1946396 - Українська дослідна станція тютюнництва Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) 1946 - Тернопільська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (UA) |
2007 | аром | С, Л | ||
Дойна 211 | З: 613613 - Інформація відсутня | 1992 | склт | Л, П | ||
Дюбек 50 | З: 360360 - Інформація відсутня | 1979 | аром | С | ||
Дюбек новий | З: 360360 - Інформація відсутня | 1990 | аром | С | ||
Жовтолистий 36 |
З: 323 ВППС: 1988323 - Закарпатський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук 1988 - Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України (UA) |
2001 | склт | Л | ||
Крупнолистий 4 | З: 396396 - Українська дослідна станція тютюнництва Тернопільського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (UA) | 1999 | склт | Л | ||
Крупнолистий 9 | З: 1717 - Інформація відсутня | 1990 | склт | Л | ||
Подільський 23 | З: 419419 - Інформація відсутня | 1972 | склт | Л |