Дослідники розмножили методами біотехнології горобино-грушевий гібрид
Дослідники Мічурінського державного аграрного університету вперше розмножили методами біотехнології горобино-грушевий гібрид і відпрацювали на базі навчально-дослідного тепличного комплексу оптимальні умови його адаптації до природного середовища.
За словами Івана Володимировича Мічуріна, ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї-наше завдання. Вчені аграрного вузу Тамбовської області, слідуючи заповіту засновника навчального закладу, протягом багатьох десятиліть використовують у своїй роботі основи його селекційної теорії для отримання унікальних форм рослин.
Вчені по всьому світу працюють, об'єднуючи генетичний матеріал клітин різних видів рослин в одній клітині, намагаючись отримати нову форму живого організму, іншими словами - гібрид, що володіє тільки кращими якостями схрещуваних об'єктів. Міжвидове схрещування також називається віддаленою гібридизацією.
Для аграрної галузі гібридизація - це спосіб, який є найбільш важливим і перспективним у справі створення більш стійких до хвороб і шкідників рослин, більш плодоносних форм, але при цьому менш вибагливих до умов вирощування. Найбільшою труднощами в створенні віддалених гібридів є або неможливість схрещуваності окремих видів, або нездатність гібрида до розмноження (стерильність), отримавши друге його покоління.
Відомий вчений-селекціонер Іван Володимирович Мічурін при роботі з плодово-ягідними культурами показав можливість розробки цінних форм методом віддаленої гібридизації. Він створив безліч нових сортів плодових, ягідних і декоративних рослин, застосувавши вперше в історії міжвидові схрещування і зміг подолати стерильність цих гібридів.
Традиційно вчені, що працюють у сфері селекції міста Мічурінська, дотримувалися і продовжують дотримуватися теорії свого земляка-, використовуючи у своїй роботі зі створення нових рослинних форм метод віддаленої гібридизації.
Так в 80-і роки на базі Всеросійського науково – дослідного інституту садівництва імені І.В. Мічуріна, М. А. Кур'яновим був отриманий гібрид двох рослин – горобини і груші (горобина Моравська була схрещена з грушею лісової напівкультуркою).
Дерево відрізнялося не тільки візуальної красою – на горобинових кистях гронами зріли мініатюрні плоди груші, а й солодким смаком самих ягід, на відміну від ягід горобини, які характеризуються найчастіше гірким присмаком. На жаль, перед вченими відразу ж виникла очікувана складність горобино-грушевий гібрид був стерильний і не міг дати потомства.
Це питання так і залишалося не вирішеним до 2014 року, коли на базі Мічурінського державного аграрного університету селекціонери в умовах in vitro (тобто в пробірці, де вірусам немає доступу до живого організму) отримали друге покоління гібрида горобини і груші. Ця подія воістину стала великим досягненням для агровуза.
До сих пір наукові співробітники працюють над удосконаленням характеристик рослини, отриманого в другому поколінні, з метою створити гібрид, що володіє тільки кращими якостями від схрещуваних видів. На сьогоднішній день в теплицях Мічурінського ГАУ ростуть різні варіанти горобино-грушевих гібридів, як першого, так і другого покоління.
"Ми сподіваємося, що отримані гібриди будуть володіти комплексом цінних ознак різних родів рослин груші (Pyrus) і горобини (Sorbus), таких як висока зимостійкість, посухостійкість, стійкість до хвороб і шкідників. Оригінальний гібрид вже володіє цими характеристиками, але його друге покоління і поліплоїдні форми повинні формувати плоди більшого розміру і кращого смаку. При успішній реалізації даної селекційної програми споживач може отримати абсолютно новий фрукт з оригінальним смаком і високим вмістом вітамінів в плодах", - зауважив Роман Папіхін, начальник Наукового центру біотехнології та селекції Мічурінського ДАУ.
Також читайте: