Перспективи озимої пшениці у новому сезоні
Незважаючи на всі труднощі та негаразди, українські аграрії щодня продовжують тяжко працювати. Зараз їх зокрема турбує питання, а що ж робити з озимою пшеницею у новому сезоні?
Про це повідомили фахівці Інституту живлення рослин.
Озима пшениця, без усіляких сумнівів, є головною культурою для українських аграріїв. При цьому Україна є одним з лідерів за обсягами експорту її зерна. За підсумками минулого року спільними зусиллями в Україні було зібрано 31,8 млн. тон врожаю озимої пшениці. З них близько 20 млн. тон, або 63% були відправлені на експорт. Враховуючи складну ситуацію з обмеженням експортних можливостей на сьогодні, постає питання, а що ж чекає озиму пшеницю цьогоріч? Аналітики в своїх прогнозах схиляються до того, що посівні площі в сезоні 2022/23 відчутно скоротяться. Однак ми не рекомендуємо аграріям повністю відмовлятись від озимини. І на це є ряд причин.
Перш за все, варто відмітити, що проблеми з обмеженням експорту точно не вічні. Уже зараз ситуація почала потроху налагоджуватись, а якою вона буде відносно наступного врожаю – сказати важко. Цілком можливо, що до того часу війна залишиться позаду, а з нею в тому числі й експортні проблеми. А ось попит на зерно у світі точно не знизиться. Враховуючи проблеми, які спіткали багато країн із закупівлею у цьому році, їм доведеться надолужувати. Відповідно, й ціна піде вгору.
Перейдемо від глобальних економічних аргументів – до локальних або практичних. В довготривалій перспективі аграріям ніяк не обійтись без попередників. Особливо актуально це для степової зони. Якщо повістю ігнорувати пшеницю, що ж тоді сіяти? Переходити у монокультуру соняшнику? Достатньо сумнівний вихід, який потребує чималих знань, зусиль та й інвестицій. Про це ми розказували в одному з попередніх відео.
Також впливають і кліматичні умови. Через недостатнє зволоження у степовій зоні бобові культури, ярий ячмінь та яра пшениця не можуть дати достатньої ефективності. І в останні роки тенденція збільшення площ під озиминою проглядалась усе ясніше. Навіть нинішня важка ситуація не зможе її повністю перекрити.
Ще один аргумент – технологія вирощування пшениці з точку зору витрат дешевша, оскільки потребує основних капіталовкладень навесні. У порівнянні з кукурудзою для якої потрібна підготовка ґрунту восени.
Оскільки без озимої пшениці не обійтись, варто зробити так, щоб вона принесла максимальну врожайність. Тож давайте поговоримо про те, на що ми можемо вплинути в контексті майбутнього врожаю уже найближчим часом. Першим великим кроком має бути вибір сорту. Дуже важливо звертати увагу на посухостійкість. У більшості регіонів України (за винятком, можливо, західних областей), волога була й залишається головним лімітуючим фактором.
Другий важливий критерій – висота рослин. У тих зонах, де проблем з опадами немає, краще віддавати перевагу низькорослим сортам. Оскільки в період дозрівання є ризик вилягання високорослих сортів, особливо, якщо внесена велика кількість добрив. Для Степу такий варіант не рекомендований. Є ризик, формування низьких стебел, що унеможливить процес збирання.
Наступним критерієм вибору сорту є стійкість до найбільш поширених хвороб, які різняться залежно від ґрунтово-кліматичних умов.
Ще один важливий фактор — морозостійкість. Для прикладу, знову візьмемо зону Степу. Її особливість – різко континентальний клімат, коли холодно взимку та спекотно влітку. Часто трапляються безсніжні зими. Всі сорти повинні бути загартовані в таких умовах. І якраз-таки клімат є причиною, чому у Степу не користуються популярністю іноземні сорти. Справа в тому, що вони зазвичай вирощуються і проходять випробування у більш м’якому кліматі.
Через зміну кліматичних умов актуальності набуває, так звана, пшениця дворучка, тобто новітні сорти, які можна сіяти як восени так і навесні. Такі пшениці проходять стадію яровизації при температурах від +3 до +15. Такі сорти дозволяють істотно знизити ризики та інтенсивність праці фермерів як в осінній, так і весняний період. Якщо надати перевагу осінньому її посіву, то такий вид пшениці зазвичай акумулює більше вологи та поживних речовин для перезимівлі, а весною швидше нарощує вегетативну масу і менше страждає від весняних посух. Ще однією її перевагою є те, що весняний посів можна здійснювати у так звані «лютневі вікна», що дає змогу по максимуму використати вологу від танення снігів, навіть якщо його шар не значний.
Наступний момент – строки сівби. Запізнення з сівбою призводить до того, що рослини входять у зиму слаборозвиненими, зменшується їх зимостійкість, що знижує врожай. Надто ранні посіви пшениці озимої за умов довгої теплої осені сильно пошкоджуються шкідниками та уражуються іржею. При достатньому забезпеченні вологою вони надто розвиваються, переростають, а взимку, коли випадає багато снігу, випрівають.
Сівбу пшениці озимої слід починати з настанням середньодобової температури 15-17 °С. Встановлено, що культура добре перезимовує і дає високі врожаї, якщо до початку зими рослини утворюють 3-4 пагони. У таких рослин уже досить розвинена коренева система та є значний запас пластичних речовин, тому вони краще витримують несприятливі умови перезимівлі. Сіяти пшеницю слід за 50-60 діб до припинення осінньої вегетації рослин.
Залежно від конкретних ґрунтово-кліматичних умов та особливостей вирощуваних сортів кожне господарство індивідуально встановлює оптимальні строки сівби озимої пшениці.
Ще один важливий чинник – норма висіву, яка залежить від ґрунтово-кліматичних умов, особливостей сорту, удобрення, строків і способів сівби та інших факторів. Підвищені норми висіву застосовують у західних і північних зволожених районах. У цих районах основними факторами, що визначають норму висіву, є освітлення і родючість ґрунту, а в посушливих — забезпечення рослин вологою (чим більше в ґрунті вологи, тим густішими мають бути посіви).
Після вдалих попередників і на родючих ґрунтах потрібно висівати менше насіння, а на менш родючих — більше. Чим раніше проводять сівбу, тим менша норма висіву, оскільки пшениця краще кущиться.
Належна глибина загортання насіння також має велике значення, особливо для утворення вузла кущіння. При утворенні його на оптимальній глибині збільшується стійкість рослин проти вилягання. Тому залежно від вологості та стану ґрунту вона може бути різною. На легких ґрунтах насіння потрібно загортати глибше, ніж на важких. Неглибоке загортання збільшує загрозу вимерзання рослин. Зі зменшенням кількості вологи, збільшують глибину загортання і паралельно норму висіву, орієнтовно на 10%.
P.S. На нашому сайті Ви можете переглянути перелік сортів, які зареєстровані в Україні, зокрема і сортів озимої пшениці. Також Ви можете переглянути оголошення щодо їх продажу або розмістити своє.
Також читайте: