Ризики позакореневого підживлення

Для ефективного управління продуктивностю високоврожайних сортів та гібридів важливим інструментом є позакореневе підживлення. Цей спосіб набирає все більшої популярності як альтернативний спосіб удобрення.

Нагадаємо, про Умови для гарного урожаю сочевиці.

Однак ефективне застосування цього способу внесення передбачає врахування багатьох факторів: умови навколишнього середовища, стан посівів, час, частота обробок, склад робочого розчину та інше.

Так у ярих зернових культур позакореневе підживлення азотними добривами є ризикованим у зонах з недостатнім зволоженням. 

За достатньої кількості опадів на посівах ячменю ярого, вівса, пшениці ярої високоефективним є внесення на ІІІ етапі органогенезу азотних добрив у дозі N30.

За екстремальних погодних умов все більшого поширення набувають антистресанти нового покоління, що відчутно стабілізують урожайність за настання екстремальних погодних явищ упродовж вегетаційного періоду.

До цієї групи належать препарати, що застосовують у мікродозах – мікроелементи у хелатній формі, регулятори росту нового покоління, що забезпечують додаткове одержання врожаю зерна від 5 до 15% на фоні оптимального мінерального удобрення сільськогосподарських культур.

Найсприятливіші строки для проведення позакореневих підживлень у складі бакових сумішей є періоди початку виходу в трубку й після закінчення фази цвітіння до початку молочної стиглості рослин.