Ковалик чорний
Поширений у Карпатах і Передкарпатті, по долинах річок досягає півдня степової зони України. Личинки всеїдні, але віддають перевагу хижацтву і сапрофагії, подекуди шкодять сільськогосподарським рослинам, особливо овочевим і коренебульбоплодам. Жук розміром 10 - 14 мм, самки більші й плескаті. Верх чорний, іноді надкрила жовті або бурокоричневі, верх має довге сіре опушення. Передньоспинка опукла, трохи витягнута, блискуча, з дрібною пунктировкою, задні кути гострі, з тонкими кілями. Личинка – до 27 мм, плескатоциліндрична, червонокоричнева, останній сегмент роздвоєний. Зимують личинки різних віків на глибині 30 - 40 см, заляльковуються на початку травня. Літ жуків збігається з цвітінням жита, на квітках якого вони часто концентруються у значній кількості. Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 3 - 5 см, у середньому до 300 штук кожна. Личинки відроджуються у червні і розвиток їх триває понад чотири роки. Вони віддають перевагу супіщаним і суглинистим ґрунтам. На полях сільськогосподарських культур у західних областях України іноді трапляються окремі осередки з щільністю до 2 - 3 екз. на 1 м2. Личинок коваликів заражають ендопаразити з родини проктотрупіди (Proctotrupidae), а саме Paracordus apterogynus Hal.
Чорний блискучий жук, вкритий сiрими волосками, лише надкрила iнколи жовто-бурi; довжина тiла 10-14 мм. Вусики з пилчасторозширеними члениками, починаючи з третього.
Заднiй край передньогрудей бiля заднiх кутiв без виїмок.
Личинка цилiндрична, жовтувато-коричнева, довжиною 27 i шириною до 3 мм. Тiло сплощене, з трьома парами коротких грудних нiг. Площадка зверху останнього сегмента майже квадратна, з округленими боками, дрiбно поцяткована, поперечно зморшкувата. Бiчнi вiдростки на кiнцi черевця товстi й короткi, коротшi за половину довжини площадки, в 2,5 рази довшi за свою ширину. Виїмка мiж вiдростками останнього сегмента велика, трохи довша за 1/3 площадки.
В Українi по долинах рiчок проникає до пiвденного степу.
Літ жуків збігається з цвітінням жита, на квітках якого вони часто концентруються у значній кількості.
Самки відкладають яйця в ґрунт на глибину 3 - 5 см, у середньому до 300 штук кожна.
Личинки відроджуються у червні і розвиток їх триває понад чотири роки. Вони віддають перевагу супіщаним і суглинистим ґрунтам. На полях сільськогосподарських культур у західних областях України іноді трапляються окремі осередки з щільністю до 2 - 3 екз. на 1 м2.
Личинок коваликів заражають ендопаразити з родини проктотрупіди (Proctotrupidae), а саме Paracordus apterogynus Hal.
Жуки виходять з лялечок в травнi, дещо пiзнiше iнших коваликiв. Веде денний спосiб життя i тримається вiдкрито на рослинах. У червнi - липнi самка вiдкладає в мiжряддя купками до 60 яєць, по кiлька десяткiв у кладцi. Фаза яйця триває25 днiв. Тривалiсть повного циклу розвитку не менше чотирьох рокiв. Зимують личинки останнього вiку, якi в кiнцi квiтня перетворюються в лялечок. Фаза лялечки триває 2-3 тижнi. Поширений як на орних землях, так i пiд пологом лiсу. Багатоїдний вид. Пошкоджує пiдземнi частини рослин ряду польових культур, зокрема овочевих, корене- та бульбоплодiв.
(ЕПШ – 3-5 особин/м²)
Поширений повсюдно.
Дотримання сівозміни, своєчасне і якісне проведення основного та передпосівного обробітку ґрунту, збалансоване удобрення, вирощування стійких сортів, дотримання сортової агротехніки. Проти ґрунтових видів шкідників проводять протруєння насіння.
Шкідники декількох культур
Комахи-шкідники коренів: Дротяник (личинка ковалика)
Комахи-шкідники коренів:
Дротяник (личинка
ковалика), Ковалики посівні, Agriotes
sputator, Agriotes ustulatus,
Ковалик степовий, Agriotes gurgistan, Ковалик смугастий, Agriotes lineatus, Ковалик темний, Agriotes obscurus,
Blaps halophila,
Ковалик широкий,
Selatosomus latus,
Melanotus brunnipes,
Ковалик чорний, Athous niger, Ковалик блискучий, Selatosomus aeneus
Дротяники - це личинки коваликів, дротяники можуть мати забарвлення від червоного до жовто-коричневого, блискучі, розтягуються, мають гладку і тверду шкіру. Вони проникають у посаджене насіння і живляться ним, перешкоджаючи його проростанню. Також вони живляться коренями рослин. Найбільшу шкоду завдають, якщо рослини висаджуються у полі, густо зарослому трав'янистими бур'янами.
Дротяник: Уникайте полів, які раніше потерпали від дротяника, личинок хруща або капустянки. Застосовуйте передовий досвід обробки ґрунту. Завдяки осушенню ґрунту літній пар зменшить кількість шкідників.
Найбільше проблем виникає на низько розташованих полях з піщаним ґрунтом.
Щоб відкласти яйця, ковалики та хрущі повертаються на ті самі поля.
Поріг лікування виявлено:
Дротяники: За два-три тижні до посадки, закопайте 10 необроблених насінин у п'яти випадкових позначених місцях.
Перед посадкою викопайте наживку та перевірте її на наявність дротяників. Якщо на кожну наживку припадатиме по 5 або більше дротяників, застосуйте пестициди.
Використовуйте насіння оброблене імідаклопридом або ацетаміпридом.
