Плодожерка горохова
Поширена повсюдно. Пошкоджує горох, вику, сочевицю, чину. Метелик має розмах крил 11 - 16 мм; передні крила темносірі; дзеркальце утворене двома синюватосріблястими лініями. Задні крила буруваті з сіруватим відтінком по краю. Яйце розміром 0,7 - 0,8 мм, приплюснуте, овальне, спочатку прозоре, згодом молочнобіле. Гусениця 12 - 13 мм завдовжки, зеленуватобіла, голова жовта; передньогрудний та анальний щитки сіруватокоричневі. Лялечка – 6 - 8 мм, коричнева, в овальному коконі. Зимують гусениці, що завершили свій розвиток, у ґрунті, на глибині 3 - 5 см, у щільних шовковистих коконах з приклеєними часточками ґрунту. В квітні в них же заляльковуються. Гусениці, що зимували глибоко в щільних шарах ґрунту, залишають кокони і піднімаються у верхні, пухкіші шари, де плетуть нові кокони, в яких заляльковуються. Лялечки розвиваються 11 - 18 діб залежно від температури. На горосі метелики з’являються у фазу бутонізації, а початок масового вильоту збігається з цвітінням. Продовжують літати у другій половині червня – липні. Самки вилітають з недорозвиненими яєчниками, потребують додаткового живлення і лише через 5 - 13 діб починають відкладати яйця. Розміщують їх по одному, рідше по 2 - 4, переважно на нижньому боці листків, прилистках, чашечках квіток, іноді на стеблах, квітконіжках, черешках. Плодючість самок – до 240 яєць, період відкладання в кілька прийомів становить 10 - 12 діб. Ембріональний розвиток відбувається впродовж 5 діб за температури 29 °С і до 24 діб при 15 °С. Відродившись, гусениці прогризають отвір у стулці молодого боба (переважно біля верхнього шва) і крізь нього проникають усередину. Спочатку вони мінують стінку боба, потім живляться вмістом сім’ядолей. Кожна гусениця знищує до чотирьох зерен. Розвиток гусениці відбувається в одному бобі (за температури 23 °С 14 - 17 діб, при 15 °С – 40 діб). При дозріванні зерна гусениці завершують живлення, прогризають у стулці боба отвір поблизу дзьобика, через нього виходять назовні і згодом заповзають у ґрунт для утворення зимуючого кокона. В Україні розвивається одне покоління за рік. На гусеницях горохової плодожерки паразитують браконіди Ascogaster guadridentatus Wesm., A. variipes Wesm. та іхневмоніди Glupta haesitator Grav., Pristomerus vulnerator Panz.
Метелик має розмах крил 11 – 16 мм; передні крила темносірі; дзеркальце утворене двома синюватосріблястими лініями. Задні крила буруваті з сіруватим відтінком по краю. Яйце розміром 0,7 – 0,8 мм, приплюснуте, овальне, спочатку прозоре, згодом молочнобіле. Гусениця 12 – 13 мм завдовжки, зеленуватобіла, голова жовта; передньогрудний та анальний щитки сіруватокоричневі. Лялечка — 6 – 8 мм, коричнева, в овальному коконі.
Зимують гусениці, що завершили свій розвиток, у ґрунті, на глибині 3 – 5 см, у щільних шовковистих коконах з приклеєними часточками ґрунту. В квітні в них же заляльковуються. Гусениці, що зимували глибоко в щільних шарах ґрунту, залишають кокони і піднімаються у верхні, пухкіші шари, де плетуть нові кокони, в яких заляльковуються. Лялечки розвиваються 11 – 18 діб залежно від температури. На горосі метелики з’являються у фазу бутонізації, а початок масового вильоту збігається з цвітінням. Продовжують літати у другій половині червня — липні. Самки вилітають з недорозвиненими яєчниками, потребують додаткового живлення і лише через 5 – 13 діб починають відкладати яйця. Розміщують їх по одному, рідше по 2 – 4, переважно на нижньому боці листків, прилистках, чашечках квіток, іноді на стеблах, квітконіжках, черешках. Плодючість самок — до 240 яєць, період відкладання в кілька прийомів становить 10 – 12 діб. Ембріональний розвиток відбувається впродовж 5 діб за температури 29 °С і до 24 діб при 15 °С. Відродившись, гусениці прогризають отвір у стулці молодого боба (переважно біля верхнього шва) і крізь нього проникають усередину. Спочатку вони мінують стінку боба, потім живляться вмістом сім’ядолей. Кожна гусениця знищує до чотирьох зерен. Розвиток гусениці відбувається в одному бобі (за температури 23 °С 14 – 17 діб, при 15 °С — 40 діб). При дозріванні зерна гусениці завершують живлення, прогризають у стулці боба отвір поблизу дзьобика, через нього виходять назовні і згодом заповзають у ґрунт для утворення зимуючого кокона. В Україні розвивається одне покоління за рік.
Небезпечний шкiдник насiнного гороху i вики. Шкодочиннiсть полягає в знищеннi врожаю i його товарної якостi, а також у втратi насiнням схожостi (iнколи до 30-40 %). Через пошкодження, що їх завдають гусеницi, в зернiвку проникають збудники бактерiальних i грибних хвороб гороху, зокрема аскохiтозу. Чисельнiсть плодожерки i її шкодочиннiсть збiльшується у посушливi роки. В кiнцi травня - на початку червня з лялечок виходять метелики, початок льоту яких збiгається з цвiтiнням бобових. Вiдкладають яйця на рiзноманiтнi частини рослин, переважно на поверхню листкiв, прилистки i чашечки квiток. Одна самка вiдкладає до 240 яєць. Гусеницi, якi виходять з яєць через 24 - 5 дiб, прогризають отвiр бiля верхнього шва зеленого бобу i проникають в його середину. Через цей отвiр у бiб нерiдко потрапляють спори хвороботворних грибiв. Молода гусениця спочатку живиться сiм'ядолями зернiвки, а потiм обгризає її зовнi. Протягом життя одна гусениця пошкоджує 2-3 зернiвки. Гусеницi живляться горохом.
у фазу формування бобів — 25 – 30 яєць/м2 або 10 % заселених бобів.
Поширена повсюдно.
Зяблева оранка полів зпід зернобобових культур плугами з передплужниками. Оптимальні строки сівби. Своєчасне збирання та обмолочування зернових бобових. На початку масового відкладання яєць випуск трихограми з розрахунку 50 тис. особин на 1 га. Економічний поріг шкодочинності в період цвітіння – 40 метеликів на феромонну пастку за ніч; у фазу формування бобів – 25 - 30 яєць/м2 або 10 % заселених бобів. При перевищенні зазначеного порогу – застосування інсектицидів перед початком відродження гусениць.
Рекомендовані препарати
Шкідники та хвороби бобових і стручкових культур: сої, гороху, квасолі
Личинки нічних метеликів
Личинки нічних метеликів:
Акацієва вогнівка, бобова вогнівка, Etiella zinckenella, плодожерка горохова, (Cydia (=Laspeyresia) nigricana
Молоді гусениці проколюють стінки бобів і проникають всередину, де вони пошкоджують зерно і залишають екскременти. Протягом періоду розвитку одна гусениця може пошкодити один-два боби.
Пошкоджене насіння втрачає якість.
Плодожерка має багато природних ворогів.
Польові санітарно-профілактичні заходи: Усунення зараженого матеріалу.
Порогу лікування не виявлено.
імідаклоприд
ацетаміприд
тіаметоксам
