Звичайна бурякова блішка
Жук розміром 1,9 - 2,4 мм, темнобронзовий; надкрила у крапчастих борозенках; тіло овальне; основа передньоспинки спереду майже пряма, з невеликою опуклістю біля щитка; передні й середні стегна та вусики темні, задні й середні ноги з глибокою виїмкою біля вершини гомілок. Яйце розміром 0,6 мм, світложовте. Личинка – 3,5 - 4,5 мм, біла, з буруватожовтими головою й ногами; ноги з розвиненим тазиком і стегнами; лапки одночленикові, кігтеподібні, зверху з прозорою чашечкоподібною зачіпкою; кінець черевця овальний, з двома загнутими догори шипиками. Лялечка розміром 1,7 - 2 мм, біла, з двома шипиками на кінці черевця.
Зимують статево недозрілі жуки у рослинній підстилці в лісосмугах, деревночагарникових заростях, садах, на узбіччях доріг, полях багаторічних трав. У холодні й дощові сезони, а також на півночі та заході України до 50 % жуків залягають на зимівлю в ґрунт на глибині 20 - 30 см. Із місць зимівлі жуки виходять дуже рано – наприкінці березня – на початку квітня, коли температура повітря досягає 6 - 8 °С, а на поверхні ґрунту – 12 - 15 °С. За температури повітря 14 - 16 °С починають живитися бур’янами з родин гречкових і лободових, а з появою сходів цукрових буряків переходять на них. Пересуваються стрибками і перелітають.
Масове заселення посівів цукрових буряків відбувається, як правило, у фазі вилочки або першої пари справжніх листків. У перший час концентруються на посівах по краях поля, пізніше розселяються по ньому більшменш рівномірно. Відкладання яєць починається наприкінці травня – на початку червня. У жарку суху погоду воно триває два – три тижні, у вологу прохолодну погоду – розтягується до двох і більше місяців. Самки відкладають яйця по одному або невеликими групами в ґрунт біля стебел гречкових на глибину 3 - 5 мм. Яйця відкладаються з перервами в 2 - 6 діб. Максимальна плодючість самки – 200 - 240 яєць.
Через 10 - 14 діб відроджуються личинки, які проникають до коренів культурної гречки, щавелелистної гречки, ревеню, щавлю, і живляться упродовж 26 - 40 діб. Линяють двічі, проходячи відповідно три віки. Заляльковуються личинки в земляних колисочках у ґрунті на глибині 10 - 20 см. Лялечка розвивається 14 - 18 діб. При високій вологості ґрунту, що сягає 65 - 75 %, спостерігається масова загибель лялечок від бактеріальних хвороб.
Вихід жуків нового покоління розпочинається наприкінці червня – на початку липня. До настання осінніх похолодань (вересень – жовтень) жуки живляться на цукрових буряках, лободових і гречкових бур’янах, потім концентруються в місцях зимівлі. Розвивається одна генерація за рік. Найбільшої шкоди цукровим бурякам жуки завдають у сонячну й суху погоду та при недружній появі сходів. Вони вигризають зверху на листі виразки, залишаючи недоторканим нижній епідерміс. З ростом листка епідерміс «віконця» розривається, утворюючи дірочки з нерівними побурілими краями. Іноді пошкоджують стебло і верхівкову бруньку молодих рослин. У разі значних пошкоджень рослини засихають. У південнозахідній частині України трапляється західна бурякова блішка –Chaetocnema tibialis Ill, яка за особливостями розвитку і шкодочинністю не відрізняється від звичайної бурякової блішки.
Пошкоджує буряки, гречку, коноплю. В посушливих умовах може живитися сходами еспарцету, хмелю та хрестоцвітими.
1 - 2 жуки/м2 або 100 - 200 жуків на 100 помахів сачком.
Трапляється повсюдно.
Знищення бур’янів. Сівба насінням, обробленим системними інсектицидами. Якщо сівбу проведено необробленим насінням, слід планувати 1 - 2 обприскування сходів буряків інсектицидами при чисельності шкідника, що перевищує 1 - 2 жуки/м2
або 100 - 200 жуків на 100 помахів сачком. Передусім потрібно обробляти інсектицидами краї плантації.
Шкідники та хвороби зернових культур: пшениці, ячменю, вівса, жита, спельти та гречки
Блішки земляні
Блішки земляні:
Хлібні стеблові блішки, Chaetocnema aridula,
Chaetocnema hortensis
Смугаста хлібна блішка, Phyllotreta
vittula
Блішка бурякова звичайна на гречці, Chaetocnema concinna
Крихітні блискучо-чорні або з металічним відблиском жуки з круглястим тілом довжиною 3-5 мм, які прогризають дрібні дірки у листі, погіршуючи
фотосинтез і заносячи у рослину хвороботворні організми.
Паразитоїди на кшталт вершників-браконідів, Microcotonus vittage, паразитують і вбивають дорослих особин земляних блішок.
Використовуйте живу мульчу або полікультуру. Рослини-приманки: Підсійте поле та межі гігантською гірчицею або редискою і знищте ці рослини, коли вони стануть сильно заражені паразитами.
Для накриття розсади та створення бар'єру для дорослих жуків можна використовувати плаваючі чохли або спеціальні ковдри з тканини Reemay.
Жовті та білі клейові пастки кожні 5-10 метрів уздовж рядка.
Санітарно-профілактичні заходи: Прибирайте (не компостуйте бур'яни, які відцвіли та у яких зав'язалося насіння) залишки рослин з поля та навколо поля.
Порогу лікування не виявлено. Рекомендованих до застосування синтетичних пестицидів немає.