Гельмінтоспоріоз листя кукурудзи
Збудник хвороби — незавершений гриб Drechslera turcica (Pass.)Subram et Jain порядку Hyphomycetales.
Спочатку з'являється на молодих листках невеликими, білуватими, а потім буріючими плямами з темно-коричневою або червонуватою облямівкою. У центрі плями утворюєтся бурувато-оливковий наліт.
Плями збільшуються, часто зливаються й охоплюють майже всю пластинку листка, внаслідок чого листки засихають і відмирають. Розвиток хвороби починається з нижнії листків і поступово охоплює верхні. Часто розмір плям досягає в довжину 25 см. і більше. На підземних і надземних міжвузлях утворюються зеленуваті або темні плямиз облямівкою. Вони бувають різного розміру і форми, іноді концентричні, нерідко у вигляді штризуватих смуг, при цьому паренхіма серцевини у місцях плям майже не руйнується. На качанах хвороба може проявитися біля їх основ і у поглиблення, між рядами зернівок у вигляді густого темно-коричневого нальоту.
Захворювання, як правило, розвивається за умов достатнього і надмірного зволоження та підвищених температур. Сильніше уражуються пізні сорти кукурудзи.
Інкубаційний період хвороби залежить від віку рослин і стану листкової поверхні. На молодих рослинах він триває 3-7, а на дорослиз 7-11 діб. Спороношення проходить найбільш інтенсивно при 100%-й вологості повітря, а при відсутності роси і зниженні вологості повітря нижче 80% конідії не утворюються. За час вегетації рослин гриб може дати 2-3 покоління конідій, які дуже стійкі до низьких і високих температур. На поверхні грунту і на глибині 10 см патоген на рештках рослин зберігається у вигляді грибниці, яка навесні утворює нове конідіальне спороношення, що розноситься вітром на нові посіви кукурудзи. У грунті на глибині 20 см гриб звичайно гине - відбувається дегенерація грибниці і конідій під дією грунтових мікроорганізмів.
Патоген може поширюватися з насінням конідіями. Резерватором патогена може бути бур'ян - північне просо.
Захворювання може бути причиною недобору 30 % і більше урожаю зерна і зеленої маси.
Крім зазначеного патогена, буру плямистість кукурудзи викликають гриби Drechslera maydis (Nisicado) Subram (Helminthosporium maydis Nisicado Miyake), Drechslera carbonum Ulstrup). У цих випадках хворобу називають південним гельмінтоспорозом.
Найбільшу небезпечність має агресивна раса Т, яка сильно уражує гібриди з техаським типом цитоплазматичної чоловічої стерцяності і є каратинним об'єктом для нашої країни.
Грибниця збудника спочатку розміщується міжклітинно в паренхімній тканині, а потім у судинній системі листків, унаслідок чого ураження нагадує листковий трахеомікоз. На поверхні листків у місцях плям гриб утворює конідіальне спороношення у вигляді дернинок. Конідієносці оливково-бурі, прямі або злегка зігнуті, з трьома перегородками, завдовжки близько 150 мк. Конідії проростають у краплинній волозі за температури 10…38°С (оптимум — 23…30°С). Рослини уражуються ростковою трубкою конідії через продихи, зрідка через епідерміс. Розвитку хвороби сприяють помірні температури (+18...+27°С) та рясні роси впродовж вегетаційного періоду
Найбільш ефективним та екологічно доцільним заходом захисту є впровадження у виробництво стійких гібридів з генетичним захистом від хвороби. Запобіжні агротехнічні заходи для ліквідування ранньої інфекції + очищення полів від післязбиральних решток та осіння оранка. На насіннєвих посівах, або на полях, де вирощується цукрова кукурудза для ринків свіжої продукції, необхідно використовувати фунгіциди при перших ознаках ураження, починаючи з моменту появи однієї+двох плям на листі.
На початку прояву бурої плямистості проводять оприскування рослин 1%-ю бордоською рідиною з мікроелементами (сірчанокислого цинку або йодистого калію у формі 0,5% -го розчину).