Іржа

Збудником іржі є гриб Gumnosporangium tremellodes Hartig,  порядку Uredinales. Зерняткові культури є проміжними господарями для цього збудника , зокрема збудник хвороби яблуні - уражує ялівець звичайний. Ураження яблуні іржею пов'язане з наявнісю ялівця поблизу насаджень яблуні. Основна шкода , якої завдає іржа яблуні - це обпадання уражених листків , що , в свою чергу позначається на розмірі плодів, які формуються .Недобір урожаю в умовах України не перевищує 3-5 %.

Червона конюшина уражується різними видами іржі, але найчастіше грибом Uromyces fallens (Desm.) Кепі, Syn., U. trifolii (Hedw.) Lev. весь цикл розвитку якого відбувається на конюшині. Весняна стадія гриба трапляється дуже рідко. Літня стадія з'являється в червні, але найбільший розвиток іржі буває на другому укосі. У дощове літо конюшина дуже уражується іржею, через що значно погіршується якість насіння, а його врожайність зменшується на 50—70%. Грибниця іржі зимує на живих рослинах, на рештках сухих рослин зимують зимові спори.

Іржа проявляється на всіх надземних органах рослини у вигляді  світло-коричневих уредопустул гриба. При дозріванні спор вони розривають епідерміс і порошать.  Уражені органи деформуються, листки засихають.

Хвороба викликається грибами роду Puccinia іржавинними грибами. Збудник розвиваються на надземних частинах рослин, харчуються вмістом лише живих клітин, поширюються спорами.Грибниця паразита зимує в корінні. В хворих рослин порушуються обмін речовин, водний баланс, знижується енергія фотосинтезу, зменшується приріст та якість насіння. Симптомами ураження служать опуклі концентричні плями або смуги зазвичай іржаво-бурого кольору на нижній стороні листя, рідше - на черешках і стеблах рослин. На верхню сторону листа вони проектуються світло-жовтими плямами.

Збудник розвиваються на надземних частинах рослин, харчуються вмістом лише живих клітин, поширюються спорами.Грибниця паразита зимує в корінні. В хворих рослин порушуються обмін речовин, водний баланс, знижується енергія фотосинтезу, зменшується приріст фітомаси та якість насіння. Симптомами ураження служать опуклі концентричні плями або смуги зазвичай іржаво-бурого кольору на нижній стороні листя, рідше - на черешках і стеблах рослин. На верхню сторону листа вони проектуються світло-жовтими плямами. Пізніше на нижній стороні листя утворюються бархатисті подушечки спороношення гриба.

Збудником хвороби є однодомний іржастий гриб , який належить до класу Deuteromycetes, порядку Uredinales. Еціоспори еліпсоподібні, безбарвні, розміром 20- 27х16-21 мкм. Уредініоспори округлі або яйцеподібні, світло-бурі, з шипуватою оболонкою, розміром 20-28х16-24 мкм. Теліоспори лимоноподібні або еліпсоподібні, покриті темно-бурою гладенькою оболонкою, на верхівці мають соскоподіб ний безбарвний виріст, розміром 24-35х18-27 мкм. Первинне зараження рослин викликають базидіоспори. Вторинне - зараження рослин відбувається за рахунок уредініоспор.

На нижче рисунку позиція 2. - Ipжa цибулі.

Досить рідка, але дуже небезпечна хвороба. Навесні на стеблах біля листиків, що розпускаються, і кореневої шийки з'являється жовтогаряча маса, що порошить, спор. Захворювання троянд іржею відбувається сильніше в роки з теплої й вологої навесні. Ржавчинние гриби віднімають у троянд живильні речовини, сильно порушують їхні фізіологічні функції: знижується фотосинтез; утрудняється подих; погіршується обмін речовин. Все це гнітить троянди, викликає всихання листів, деформує стебла, втечі, квітки.