Плямистість біла пшениці
Проявляється переважно на листках, інколи на інших надземних органах рослин. На нижніх листках спочатку з'являються поодинокі дрібні, брудно-білі плями з темно-бурою облямівкою, які згодом збільшуються. За посиленого розвитку хвороби плями зливаються і в них утворюються безладно розміщені крапки-пікніди. Пізніше плямистість поширюється на середні й верхні листки. Уражене листя буріє, скручується, засихає й відпадає. Заражуються рослини від пікноспор, які, проростаючи, утворюють інфекційну гіфу й проникають у тканину рослин безпосередньо через кутикулу. Розвивається септоріоз при температурі 15-27Х і відносній вологості повітря 77-94%. Інкубаційний період хвороби триває 8-14 днів. Джерелом інфекції є уражені неперегнилі рештки рослин, у яких зберігаються пікніди з пікноспорами. При ранньому розвитку шкідливість хвороби проявляється більше, оскільки передчасне засихання листків затримує розвиток рослин; частина пластичних речовин витрачається на формування нових листків, що позначається на швидкості утворення і росту плодів. В окремі роки септоріоз знижує врожай на 30-40 і навіть 50%. Обліковують захворювання за шкалою Гешеле (див. рис. 13) по першому, другому, третьому і четвертому листках, починаючи від колоса у молочній стиглості або через 10—12 днів після колосіння і перед збиранням урожаю в період найбільш повного проявлення хвороби. Процент і ступінь ураження колосся визначають оглядом перед збиранням 20 колосків у п'яти місцях у двох несуміжних повтореннях за чотирибальною шкалою: 0 — відсутність хвороби; 1 — уражено до 15 % колосків; 2 — від 16 до 40; З — від 41 до 100 % колосків.
Проявляється на листках, стеблах і колоссі у вигляді світлих, жовтих, світло-бурих або слабо виражених плям з темною облямівкою або без неї з чорними дрібними пікнідами. На колоскових лусках виявляються плями, в результаті чого колос стає строкатим або буріє. Зерна щуплі.
Збудником хвороби є незавершений гриб Septoria lycopersici Speg. порядку Sphaeropsidales. Він утворює безбарвну грибницю, яка поширюється в тканинах рослин у міжклітинниках, а біля поверхні ураження формує нестатеве спороношення у вигляді пікнід з пікноспорами. Пікніди кулясті, чорні, 150-200 мкм у діаметрі, мають продихи. Пікноспори безбарвні, лінійно-циліндричні, з одного кінця трохи потовщені, прямі або ледь зігнуті, з 3-11 перетинками, 50-120 х 2-3 мкм.
Хімічний