Спаржа
Рослина спаржа (лат. Asparagus), або аспарагус, належить до роду рослин родини Спаржеві, яка налічує близько 200 видів, що зростають у сухому кліматі по всьому світу. Найбільш поширений вид спаржа лікарська. Спаржа може бути травою або напівчагарником із розвиненим кореневищем і гіллястими, часто повзучими стеблами. Делікатесними вважаються верхні частини паростків деяких видів спаржі лікарської, мільчастої і коротколистої.
Овоч спаржа – одна з найбільш корисних, смачних і дорогих культур.
Спаржа овочева – рослина багаторічна.
Молоді паростки спаржі дуже ніжні, і їх можна їсти сирими або швидко приготованими на пару, у воді, в духовці або на грилі. Спаржа буває білою, зеленою, рожево-зеленою або фіолетовою. Паростки спаржі насичені вітамінами, мінералами і клітковиною.
Колір паростків залежить від способу вирощування та часу збору. Зелена спаржа росте, як звичайний овоч, на грядці; паростки білої спаржі підгортають так, щоб на них не потрапляло світло; а фіолетовими паростки стають після «сонячних ванн» - її підгортають не відразу, дозволяючи ніжним паросткам поніжитися на сонці.
Спаржа належить до роду рослин з сімейства спаржевих. Всього відомо 100 видів спаржі.Одні види спаржі - трави, інші - напівчагарники, розвиваючи підземне кореневище і надземні більш-менш гіллясті стебла, у багатьох видів - повзучі. Найбільш поширений вид в світі - Спаржа лікарська, або Спаржа звичайна, або Спаржа аптечна, або Аспарагус (Asparagus officinalis).
Десять цікавих фактів про спаржу
- Вперше спаржу почали вирощувати в Греції 2500 років назад. Та й сама назва теж походить з Греції і означає "стебло", "побіг".
- У Стародавньому Римі спаржу теж дуже любили. Рецепт спаржі є в найстарішій кулінарній книзі в світі - De re coquinaria авторства римського гурмана Апіція.
- Імператор Август Цезар настільки любив аспарагус, що організував елітні військові підрозділи, які називалися "Загони спаржі", для доставки витонченого овочу з усієї імперії в Рим.
- Сімейство спаржевих дуже близьке до ботанічного сімейства лілійних. Таким чином, спаржа - близький родич цибулі, часнику і порею.
- Найпоширеніші види спаржі - зелена, біла і фіолетова. Біла спаржа росте без доступу світла і тому в її клітинах не виробляється хлорофіл.
- В одній порції спаржі всього 16 калорій, зате повно вітамінів A, B, C, E, калію, цинку і фолієвої кислоти
- Художник Едуард Мане в 1880 році написав на замовлення натюрморт "Пучок спаржі". Замовнику настільки сподобалася робота, що замість 800 обумовлених він заплатив художнику 1000 франків. У відповідь Мане відправив йому нову картину з одним аспарагусом і запискою: "У Вашому пучку не вистачає одного аспарагуса".
- У Німеччині, Нідерландах і Данії в день Іонна Хрестителя, відзначають день закінчення сезону аспарагуса. Вважається, що після 24 червня спаржа повинна встигнути відпочити за літо, щоб дати хороший урожай наступного року
- Зараз спаржа широко культивується в багатьох країнах Європи, особливо у Франції, Німеччині та в Північній Америці. У Німеччині вона займає 20% площ, відведених під овочеві рослини. Як харчовий продукт спаржа дуже поширена в арабських країнах, Греції, на Кіпрі, в США. Досвід Куби показує перспективність вирощування її в тропіках Центральної Америки.
- Абсолютним лідером з вирощування спаржі у світі сьогодні є Китай, в цій країні площі під спаржею становлять 65 тис. га. На другому і третьому місцях знаходяться США і Німеччина з площею 58 тис. га і 26 тис. га, відповідно. Сумарно в країнах ЄС спаржеві плантації складають близько 60 тис. га, а річний обсяг виробництва дорівнює 250 тис. тонн.
З кулінарною метою використовують молоді і ніжні пагони спаржі. Пагони ущільнюються після того, як бруньки на них почнуть розпускатися. Тоді вони стають жорсткими і непридатними для їжі. Спаржа також є декоративною культурою, її використовують в квіткових оранжереях і навіть вирощують в домашніх умовах (пишна рослина, схожа на ялинку, на якій часто з’являються помаранчеві ягоди).
Спаржа – багаторічна рослина, її легко виростити в саду, але для високої врожайності цієї культури, потрібно досить багато місця. Спаржа приносить приблизно дев’ять-дванадцять пагонів за сезон, коли досягає піку плодоношення. Цього досить лише для дві порції овочевого гарніру! Саме через таку скромну врожайність, короткий термін зберігання і ручний збір спаржі, дорожчий за інші овочі.