Опис та характеристика рослини Спориш звичайний
Росте на полях, пасовищах, біля доріг, на подвір"ях, особливо рясно на ущільнених грунтах, менше - на розпушениx. Поширений по всій країні.Стебло - здебільшого лежаче або висхідне, 20- 80 см. Листки чергові, еліптичні. Оцвітина має білий чи рожевий край. Квітки зібрані в пучечки, що сидять у пазухах листків. Корінь стрижневий.
Лікарська, кормова, медоносна й фарбувальна рослина.Спориш має високі кормові якості. В ньому містяться протеїн (13-24,5 %), білок (10-14 %), цукор (до 2,5 %) Добре поїдається великою рогатою худобою, свиньми, вівцями, козами, кролями, птахами. Добра пасовищна рослина, витримує витоптування ї швидко відростає. Тварини швидко набирають вагу при відгодівлі ним. Медоносна рослина, нектар виділяє протягом всього літа, проте взяток з неї незначний. 3 коренів споришу добувають синю фарбу. його можна використовувати для залуження скотопрогонів, аеродромів, стадіонів, для заміни злакових газонів.
Як поживну траву спориш дають коровам для збільшення надоїв і поліпшення смаку молока.
У науковій медицині використовують траву споришу — Herba Polygoni avicularis. Екстракт з трави (в порошках і таблетках) рекомендують як матковий кровоспинний засіб у післяродовий період; траву застосовують для лікування хвороб сечового міхура, гастритів, при хворобах нирок і ниркових каменях. Спиртові й водні витяжки з трави тонізують мускулатуру матки, прискорюють згортання крові, знижують кров'яний тиск, поліпшують роботу легень.
У народній медицині спориш застосовують від малярії, пухлин, пропасниці, туберкульозу легень, проносу, ревматизму, як кровоспинний і сечогінний засіб, при хворобах кишково-шлункового тракту, при лікуванні коклюшу, бронхіальної астми, кашлю, при порушенні обміну речовин. Відвар рослини п'ють при кам'яних хворобах, захворюванні печінки, загальному нездужанні, жіночих хворобах, як вітамінний і тонізуючий засіб. Зовнішньо терту свіжу траву прикладають до ран, відваром миють голову для прискорення росту волосся, прикладають до ударених місць і пухлин. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої трави.
Сходить - в лютому - травні Цвіте в червні - жовтні. Плодоносить - в липні - листопаді.
у травні–жовтні.
насінням.
Максимальна плодючість однієї рослини до 5400 горішків, Період спокою - до 68 місяців. Глибина проростання - не більше 810 см. Життездатність в грунті - до 5 років.
Температура проростання - мінімальна +1.,.+2°С, оптимальна +10...+12°С.
Будова рослини
Біологічна класифікація
Домен : ЯдерніЦарство : Рослини
--- : Вищі рослини
--- : Streptophytina
--- : Наземні рослини
--- : Судинні рослини
--- : Euphyllophyta
--- : Насінні
Відділ : Покритонасінні
Клас : Дводольні
Порядок : Гвоздикоцвіті
Родина : гречковi
Рід : спориш
Вид : Спориш звичайний